Главная страница
Навигация по странице:

  • Причинами такої тенденції є

  • Європейському центральному банку (ЄЦБ)

  • НИЗКУ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Монетарна політика ЄС базується на певних вимогах до всіх країн-членів.

  • МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЄС. Монетарна політика єс


    Скачать 22.81 Kb.
    НазваниеМонетарна політика єс
    АнкорМОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЄС.docx
    Дата25.06.2017
    Размер22.81 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаМОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЄС.docx
    ТипДокументы
    #11332

    МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЄС – це система заходів (економічних, правових, організаційних), що здійснюються організаційно-інституціональними структурами ЄС, яка спрямована на підвищення ефективності функціонування грошово-кредитної сфери Євросоюзу в цілому і його окремих елементів (країн-учасниць)

    зокрема.

    Формування та функціонування монетарної політики єс, як певної системи, обумовлюється певними факторами, до яких належать такі:

    1. Хронічний і зростаючий дефіцит державного бюджету, торговельного і

    платіжного балансів у цілому Європейського Союзу.

    2. Значна сума боргів, що постійно зростає, у тому числі окремих країн і

    ЄС в цілому.

    3. Фінансові кризи, що періодично повторюються.

    4. Загострення фінансових і валютних ризиків.

    5. Значний рівень інфляції, що набуває хронічного характеру.

    6. Високий ступінь конкурентної боротьби на фінансових, валютних, інвестиційн. ринках.

    7. Залежність соціально-економічної системи від міжнародного руху капіталу, міжнародної торгівлі, міжнародної міграції робочої сили та інших форм

    міжнародних економічних відносин, що постійно зростає.

    8. Зміни валютних курсів євро та інших валют країн ЄС.

    10. Політична роз’єднаність країн єврозони.

    11. Тенденція до зростання цін на золото, яка чітко проявляється в останні роки.

    Причинами такої тенденції є:

    • зниження валютних курсів основних валют, що використовуються на ринках золота, у першу чергу долара США;

    • збільшення обсягів золотих резервів офіційними фінансовими інститутами малих країн;

    • зростання витрат на видобуток золота;

    • збільшення інвестиційного попиту на золото.

    З метою проведення раціональної, ефективної монетарної політики в межах ЄС сформована та продовжує розвиватися спеціальна організаційно-інституціональна структура. Така структура характеризується значною складністю, яка виявляється в тому, що до цієї структури входять різні елементи, що виконують певні функції, вирішують певні завдання, розв’язують проблеми. Перш за все, сформовано спеціальні інститути. Найбільш важлива роль серед таких інститутів належить Європейському центральному банку (ЄЦБ), який було засновано в червні 1998 р., а також Європейській системі центральних банків (ЄСЦБ). ЄЦБ являє собою складну структуру, до якої входять Керівну рада, Виконавчий комітет і Генеральну рада. Кожний з цих органів виконує особливі функції. Зокрема, головною функцією Керівної ради є розробка монетарної політики Єврозони. Виконавчий комітет є відповідальним за імплементацію монетарної політики, сформованої Керівною радою. З цією метою Виконавчий комітет уповноважений давати розпорядження центральним національним банкам. Сферою функціонування Генеральної ради є дорадча діяльність, координація співробітництва та підготовка розширення єврозони. Зараз контроль за монетарною політикою в зоні євро здійснює саме ЄСЦБ, яка складається з ЄЦБ і національних центральних банків усіх держав-учасниць ЄС, незалежно від того, функціонує на їх території євро чи ні.

    ДО НАЙВАЖЛИВІШИХ НАПРЯМІВ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС НАЛЕЖАТЬ:

    – формування та використання єдиної валюти. У 1979 р. у рамках ЄС бу-

    ла заснована так звана колективна валюта ECU (European Currency Unit) – євро-

    пейська грошова одиниця. В 1998 р. на зміну ECU прийшла загальноєвропейська

    валюта євро. На цій підставі сформована особлива валютна зона в межах ЄС –

    єврозона, до якої зараз входять сімнадцять з двадцяти сімох країн Європейсько-

    го Союзу;

    – формування регіональних фінансових, валютних ринків;

    – співробітництво між національними інститутами монетарної політики

    країн-членів ЄС.

    МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЄС БАЗУЄТЬСЯ НА ПЕВНИХ ПРИНЦИПАХ:

    1. Євро є валютою Європейського Союзу та одним із його символів. Також передбачено дуже чіткий розподіл повноважень ЄС у сфері валютної політики: Союз має виключну компетентність у цій політиці країн-членів ЄС, валютою яких є євро. Країни, які ще не ввели євро, зберігають свою компетентність у валютних питаннях. Інституційні положення про завдання та цілі європейської системи центральних банків у цілому не змінюються.

    2. Монетарна політика повинна жорстко фіксувати інфляційні очікування та орієнтуватися на середньострокову перспективу.

    3. Монетарна політика має будуватися на широкій основі, з використанням усієї необхідної інформації, яка дозволяє сформувати правильне уявлення про те, під впливом яких факторів відбуваються ті або інші зміни в економіці.

    Успішна монетарна політика не може спиратися на якусь одну економічну мо-

    дель.

    4. Стратегія монетарної політики ЄС має забезпечити послідовний і систематичний підхід до прийняття рішень у сфері грошово-кредитної політики. Мета стратегії – забезпечити всеохоплюючу нормативно-правову базу для прийняття рішень про необхідний рівень відсоткової ставки за короткостроковими кредитами.

    5. У проведенні монетарної політики ЄЦБ та інші інститути ЄС мають

    орієнтуватися на незалежність, підзвітність і транспарентність.

    6. З метою підтримки цінової стабільності в середньотерміновій перспективі Рада керуючих ЄЦБ має впливати на кон’юнктуру грошового ринку та, відповідно, на рівень короткострокових відсоткових ставок. При цьому ЄЦБ має постійно діяти в умовах майже повної непередбачуваності, причому як відносно потенційних джерел шокових явищ в економіці, так і щодо існування причинно-наслідкових зв’язків (прямих і непрямих) між різними макроекономічними змінними.

    Крім того, країни-члени ЄС і ЄЦБ мають керуватися в своїй монетарній

    політиці такими принципами, як:

    – незалежність від органів ЄС, національних урядів і інших організацій;

    – прозорість (транспарентність), яка виявляється, зокрема, у регулярних

    повідомленнях про політику ЄЦБ;

    – децентралізація, що виявляється в реалізації принципу субсидіарності.

    Суть цього принципу полягає в тому, що після ухвалення ЄЦБ рішень про монетарну політику, останні реалізуються національними центральними банками на основі взаємної координації;

    – зміцнення інституційної структури фінансової системи в цілому. Припускає також інтеграцію всіх категорій фінансових ринків. Неадекватна інституційна структура може призвести до фінансової, а отже, і валютної нестабільності. Тому найважливіше значення має ефективне регулювання та нагляд за фінансовими установами й ринками.

    – надійність і довіра до монетарної політики. Монетарна політика, заслуговує на довіру та націлена на зниження інфляції, здатна значно зменшити потенційне скорочення обсягів виробництва та дозволяє отримати необхідний результат з меншими витратами часу навіть за наявності факторів, що перешкоджають номінальній конвергенції валют. Навпаки, відсутність довіри може бути причиною інфляційної інерції та скорочення виробництва. Це особливо важливо для нових членів ЄС, потенційних членів єврозони.

    Для виконання цих принципів ЄС має в своєму розпорядженні НИЗКУ ІНСТРУМЕНТІВ і процедур монетарної політики. Вони утворюють операційні механізми, які застосовуються для реалізації монетарної політики. Як операційні механізми, так і стратегія монетарної політики мають свої конкретні завдання.

    СТРАТЕГІЯ визначає, який рівень відсоткових ставок необхідний на грошовому

    ринку, щоб забезпечити цінову стабільність у середньостроковій перспективі,

    тоді як операційні механізми визначають, як забезпечити такий рівень відсот-

    кових ставок за допомогою наявних інструментів монетарної політики.

    Монетарна політика ЄС базується на певних вимогах до всіх країн-членів.

    Серед таких вимог особливе значення мають такі:

    – дефіцит державного бюджету країни-члена не має перевищувати 3% ВВП;

    – державний борг країни-члена не повинен бути більшим за 60% ВВП;

    – валютний курс євро не може відхилятися від паритету купівельної спроможності валюти більше ніж на 15%.

    Монетарна політика ЄС здійснюється за допомогою певних способів:

    – проведення єдиної валютної, фінансової, грошово-кредитної політики;

    – формування необхідного обсягу та структури золотовалютних резервів;

    – контроль за грошовою масою, стримання інфляції (на рівні не більше 2%);

    – регулювання системи валютних курсів, проведення валютних інтервенцій;

    – формування єдиних валютних, інвестиційних та інших фінансових ринків;

    – поступовий перехід на електронні технології та відмова від використання готівкових паперових грошей і металевих монет;

    – управління відсотковими ставками за рахунок регулювання рівня ліквідності;

    – забезпечення стабільності функціонування грошового ринку;

    – орієнтація монетарної політики на принципи відкритої ринкової економіки;

    – транспарентність у проведенні монетарної політики, її роз’яснення спільноті. Транспарентність передбачає, що центральний банк має чітко пояснити,

    як він розуміє свої завдання та чітко викладати цілі своєї політики [1, с. 84];

    – використання механізму «монетарного таргетування», або регулювання

    номінального валютного курсу, відсоткових ставок, грошової маси в обігу, «ін-

    фляційного таргетування» – жорсткого варіанта таргетування валютного курсу

    в формі розрахункового курсу (currency board), який використовується в умовах

    загострення валютних ризиків;

    – з метою вирішення проблеми суверенних боргів країн-членів ЄЦБ купує їх борги. З цим пов’язане зміцнення фінансових гарантій, щоб знизити ринкову невизначеність і ризики, уникнути погіршення боргової ситуації. Створення європейських механізмів тимчасового фінансування (EFSF – Європейський фонд фінансової стабільності; EFSM – Європейський механізм фінансової стабілізації) і більш постійного Європейського механізму стабільності (ESM), а також пов’язані з цим заходи виявили певну рішучість подолати кризу суверенного боргу в Європі;

    – підтримка цінової стабільності, що є головним завданням Євросистеми.

    Під ціновою стабільністю розуміють щорічне підвищення Узгодженого індексу

    споживчих цін (УІСЦ) на території ЄС не більше ніж на 2%. Індекс УІСЦ було розроблено єдиний індекс для всіх країн, що входять до єврозони. Застосування

    такого узгодженого індексу вказує на те, що ЄЦБ має намір рішуче і ефективно

    забезпечувати збереження купівельної спроможності євро [1, с. 62];

    – збільшення золотовалютних резервів. При цьому відбувається періодич-

    не збільшення частки золота в загальній сумі резервів. Зокрема, частка золота в

    золотовалютних резервах зони євро зросла до 63,2% у 2012 р. [2].

    Способи проведення монетарної політики ЄС обумовлюють певні цілі та-

    кої політики: підвищення ефективності функціонування інтеграційного угрупо-

    вання; стимулювання зовнішньоекономічної діяльності ЄС; підтримка й утри-

    мання авторитету єрозони, євро; підвищення ступеня ліквідності фінансових

    інститутів і всього ЄС у цілому.

    ВИСНОВКИ.

    Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки, узагальнення:

    – монетарна політика є важливим складовим елементом інтеграційної системи ЄС;

    – монетарна політика являє собою складну структуру, яка має певні форми,

    напрями, способи, інструменти, цілі;

    – монетарна політика суттєво впливає на функціонування та розвиток ЄС;

    – найважливішим об’єктом монетарної політики ЄС є єврозона;

    – під впливом ринкових факторів монетарна політика характеризується

    певними змінами, еволюцією.

    Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є: дослідження проблеми розширення ЄС, а також єврозони; аналіз проблем упровадження сучасних технологій в операціях на євровалютному ринку; аналіз можливих змін у системі валютних курсів, у тому числі курсу євро; дослідження специфіки проведення валютних інтервенцій ЄЦБ; аналіз співробітництва України з країнами ЄС у грошово-кредитній сфері.
    написать администратору сайта